• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Громадсько активна школа

УПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ГРОМАДСЬКО-АКТИВНОЇ ШКОЛИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Актуальність експериментально-дослідної роботи.

Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати громадсько - орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Так мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи. Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного – цілий день, кожен день, у вечорі та на вихідних.

Громадсько-орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів – це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти.

Отже, проблема розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді та обрана для педагогічного експерименту тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальними.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи.

Громадсько-активна школа - це навчальний заклад, де є:

  • прагнення до широкого залучення ресурсів місцевих громад, громадських організацій, батьків, підприємств до шкільного життя;
  • створення умов до виховання та практичного виявлення громадської активності учнівської молоді;
  • тенденція до посилення відкритості самої школи як соціально-педагогічної системи.

Основою моделі громадсько-активної школи, є концепція громадсько-орієнтованої освіти. Програма сприяє розвитку громадянської активності всіх членів місцевих громад і розвитку громадянського суспільства у цілому.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: модель громадсько-активної школи.

Предмет експериментально-дослідної роботи: технологія розробки та впровадження моделі громадсько-активної школи на базі загальноосвітнього навчального закладу.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі громадсько-активної школи на базі НЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  1. Вивчити та узагальнити набутий досвід з теми дослідження.
  2. Розробити на основі базової моделі ГАШ модель трансформації НЗ у громадсько-активну школу з урахуванням потреб місцевої громади.
  3. Апробувати власну модель громадсько-активної школи.
  4. Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі громадсько-активної школи шляхом проведення двох етапів самооцінювання якості діяльності громадсько-активної школи.
  5. Організувати постійно діючий консульт-пункт для учасників експерименту.
  6. Узагальнити досвід роботи діяльності громадсько-активної школи.
  7. Підготувати матеріали з питань висвітлення результатів дослідно-експериментальної роботи на семінарах, науково-практичних конференціях, в друкованих посібниках.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи.

У ході роботи за темою буде проведено низку навчальних тренінгів для шкіл-учасників експерименту щодо створення та розвитку громадсько-активної школи та впровадження міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активної школи, розроблено та здійснено апробацію моделі ГАШ кожним навчальним закладом, будуть розроблені проекти, спрямовані на розвиток шкли як осередку розвитку місцевої громади. Досвід діяльності ГАШ буде узагальнено та висвітлено через участь у семінарах, конференціях та у друкованих працях.

Результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати розробка та апробація застосування моделі громадсько-активної школи кожним навчальним закладом-учасником експерименту, впровадження міжнародних стандартів ГАШ на базі нашої школи.

Модель громадсько-активної школи

Серед напрямів діяльності громадсько-активної школи виділяються три основні: демократизація школи, волонтерство та партнерство школи і місцевої громади.

Демократизація школи:

  • включення принципів і процесу демократії у навчально-виховний процес
  • освіта для і через досвід
  • розвиток активної громадянської позиції
  • відкритість і співпраця, наголос на розвиток, спілкування і обмін ідеями

Партнерство школи і місцевої громади:

  • Спрямовує ресурси школи на розвиток громади, громадянської самоорганізації і самоуправління
  • Розвиває у школі та громаді традиції і практику громадянської активності
  • Вже сьогодні створює на місцевому рівні реальні структури громадянського суспільства і гарантує їхній стабільний розвиток

Волонтерство:

  • Добровільний вибір, який відображає особистісні погляди і позиції
  • Активна участь громадян у житті суспільства
  • Сприяє покращенню життя і особистісному розвитку
  • Сприяє більш збалансованому економічному і соціальному розвитку

З Міжнародними стандартами оцінювання якості роботи громадсько активних шкіл можна детально ознайомитись скориставшись наступними посиланнями:

wym-1422556529002

wym-1418059849067

wym-1417094643633

wym-1417095026952

Упровадження моделі громадсько активної школи в навчальному закладі. Міжнародний стандарт «Шкільна культура»

Систалюк Олена Іванівна, заступник директора з виховної роботи середньої загальноосвітньої № 205 Святошинського району м. Києва

Опис школи і громади

Школа розташована на околиці міста. Нашому мікрорайону, як і самій школі вже 45 років. Тоді в новобудови заселялись молоді сім'ї з дітьми. Проектна потужність школи – приблизно 1000 учнів. На даний момент в ній навчаються 419 дітей. Середній вік населення мікрорайону – перед пенсійний. Приблизно третина сімей проживає у гуртожитках чи винаймає житло поблизу школи. Тобто контингент учнів і батьків досить непостійний. Крім того п’ята частина дітей – напівсироти або мають неповну сім'ю з інших причин. Національний склад учнів досить однорідний: приблизно 90% учнів – українці, незначна кількість етнічних росіян, переселенців із зони АТО та країн Середньої Азії.

Однак шкільне оточення має значні ресурси для здійснення позаурочної та позашкільної діяльності. У мікрорайоні, закріпленому за нашою школою, розташовані кілька дитячих дошкільних закладів, Служба у справах сім'ї та молоді, музична школа № 23, Центр військово-патріотичного виховання «Десантник», дитячо-юнацька спортивна школа № 26 і літній тренувальний майданчик дитячого футбольного клубу «Зірка» (зимою юні футболісти тренуються у спортивному залі нашої школи). Поблизу розкинувся мальовничий Інтернаціональний парк.

Школа активно співпрацює з такими членами територіальної громади як молодіжний туристичний клуб, служба у справах дітей, кримінальна міліція у справах неповнолітніх, Благодійний фонд захисту тварин «Щаслива лапа», районна бібліотека ім. В. Бєлінського, Центр позашкільної роботи, магазин “Тканини”, Рада ветеранів, спецшкола-інтернат № 15.

Мікрорайон школи обслуговується КП РЕО № 5, підпорядкованим Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації, яка і є основним розпорядником коштів, що виділяються на утримання території і розвиток громади. Депутатом Київради від нашого мажоритарного округу є Колодій Дмитро Богданович - член Постiйної комiсiї з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.

Специфіка проблеми

Основна проблема функціонування міської школи як громадсько активної полягає в тому, що жителі багатоповерхівок і гуртожитків, які оточують школу, не являють собою повноцінну громаду, яка б мала власні органи самоврядування, окремий бюджет для розвитку і могла б шляхом проведення загальних зборів розв’язувати свої проблеми. В умовах мегаполісу школа може надавати ресурси певним партнерам, проводити волонтерську роботу, ширше залучати батьків, впроваджувати, за потреби, інклюзивну освіту, тощо. Але найбільшу користь громадсько активна школа в міських умовах принесе громаді, якщо виховає в учнів суспільно-політичну активність і надасть можливість застосувати її в реальному житті. Вирішенню цього завдання має сприяти якомога повніша реалізація всіх критеріїв міжнародного стандарту «Шкільна культура»:

управлінська культура (залучення учнів, вчителів, батьків, громади до активної участі у процесі прийняття рішень, відповідальність і підзвітність);

культура діяльності педколективу (командний підхід, багатоаспектне навчання, формування компетентностей і навичок учнів);

культура учнівської спільноти (авторитет знань, соціальна і громадянська активність, усвідомлення та вираження культури).

Самооцінювання

Долучившись до міжнародного проекту розвитку громадсько активних шкіл ми поставили перед собою завдання:

· вивчення та аналіз потреб місцевої громади і розробка моделі трансформації власної школи у громадсько активну з урахуванням місцевих умов і особливостей на основі отриманих результатів;

· презентація школи як громадсько активної;

· виховання у школярів суспільної активності та відчуття відповідальності, підготовка їх до вирішення тих проблем, з якими вони зіштовхуються вже зараз, і тих із якими доведеться зустрітися після закінчення школи.

В процесі проведення підготовчої роботи, відвідування семінарів, тренінгів та конференцій ми вивчили основні критерії Міжнародних стандартів якості діяльності грмадсько активних шкіл і провели дві сесії самоціювання. Під час першої сесії у грудні 2013 р. були розглянуті всі стандарти за орієнтовним змістом критеріїв. Повну таблицю критеріїв по кожному стандарту ми не розглядали. Ми вирішили охопити увагою всі пріоритети (вони взаємопов’язані), наскільки це реально для нас виконати протягом навчального року, щоб запустити процес трансформації нашої школи у громадсько активну. У використанні інструменту самооцінки найбільш вражаючим було те, наскільки по різному інтерпретували окремі критерії різні представники громади. Це свідчило про низький рівень поширення інформації про роботу школи.

Завдяки обговоренню можливих шляхів реалізації тих чи інших пріоритетів стало можливим скласти план взаємодії з громадою на початковому етапі . Після ІІ етапу самооціювання у квітні 2014 року стало зрозуміло: діяльність колективу школи в напрямку підвищення рівня реалізації одних стандартів, хоч і незначним чином, але негативно впливає на роботу по відношенню до інших.

Порівняльна діаграма результатів І і ІІ сесії самооцінювання міститься в документі "План роботи ГАШ на 2014-2015 н.р."

Зокрема під час самооцінювання при розгляді окремих критеріїв стандарту «Шкільна культура» Рада ГАШ звернула увагу на досить низький рівень таких показників:

участь учнів, батьків, представників громади в ухваленні колегіальних рішень (розробці плану розвитку школи, виховної програми, тощо);

використання вчителями стратегії багатоаспектного навчання (інтерактивного, позакласного) ;

шкільні проекти з підприємництва;

доступ до інформації.

Шляхи вирішення проблеми

З початком роботи школи як громадсько активної запроваджено регулярне (двічі на рік) анонімне опитування учнів і батьків стосовно їх очікувань в сфері організації навчального, виховного процесу, позакласної роботи та покращення матеріально-технічної бази. Протягом навчального року після першого опитування ми змогли частково задовольнити ці потреби :

· збільшено кількість гуртків (в тому числі і правознавчий гурток «Вчимося бути громадянами»),

· організовано спальні кімнати для першокласників,

· здійснено підключення до мережі Інтернет завдяки партнерам (інтернет-провайдер Triolan),

· оновлено гардини на вікнах в холі, коридорах, актовій залі (теж завдяки партнерам – ТОВ «Тканини»),

· за кошти батьків зроблено косметичний ремонт внутрішніх приміщень, частково (50%) зафарбовано фасад, облаштовано окремий туалет для учнів, хворих на ДЦП,

· відновлено роботу шкільної газети ( в рамках роботи гуртка соціально-реабілітаційного напрямку «Мас-медіа»),

· план роботи школи, інформацію про новини шкільного життя, компетентність вчителів, щорічні звіти директора і заступника з виховної роботи розміщено на сайті навчального закладу.

Опитування учнівського і педагогічного колективу показало, що тільки невелика кількість вчителів застосовують під час уроків елементи інтерактивного навчання або навчання за межами класу, а також залучають представників громади в якості експертів на уроках, позакласних заходах, як митців на концертах.

Координатором ГАШ як заступником директора з виховної роботи спільно з головою МО класних керівників в рамках дослідно-експериментальної роботи «Упровадження моделі громадсько активної школи в навчальному закладі» підготовлено і проведено серію семінарів і тренінгів з класними керівниками :

· «Технологія соціального проектування».

· «Партнерство та основні кроки до його налагодження».

· «Соціальний менеджмент особистості».

· «Міжнародні стандарти якості діяльності громадсько-активної школи».

З батьками:

· «Партнерство «Родина-школа»: особливості, переваги, результативність»;

· «Проргама «Молодь на роздоріжжі» Батьківська сторінка» ;

· «Формування культури толерантності»;

· «Демократизація стосунків «керівник – учитель – учень – батьки –громада».

Заплановані засідання НМР «Основи демократизації НВП», «Волонтерство – основна засада громадської активності особистості», а також педагогічна рада «Філософія громадсько-активної школи та принципи громадсько орієнтованої освіти».

В результаті проведеної роботи класні керівники визначили разом зі своїми учнями певні напрямки діяльності на 2013-2014 н.р. для реалізації таких довгострокових соціальних проектів:

Клас

Назва проекту

Відповідальний

1 А

1 Б

«Цінуй здоров’я з малечку» (здоровя’зберігаючі технології)

Ковальчук Тетяна Сергіївна

Лебедєва Неоніла Григорівна

2 А

2 Б

«Учись творити добро»

(морально-етичне виховання)

Авраменко Галина Михайлівна

Філатова Таміла Олексіївна

3 А

3 Б

«Будь здоров!»

(здоровя’зберігаючі технології)

Сидоренко Ірина Вікторівна

Кошляк Інна Миколаївна

4 А

4 Б

«Чисте довкілля» (збір вторинної сировини)

Рибіна Оксана Тарасівна

Рачинська Наталія Юріївна

5 А

«Допоможи друзям нашим меншим!»(співпраця з благодійним флодом «Щаслива лапа»)

Лаврова Валентина Валентинівна

5 Б

«Квітуча школа» (озеленення шкільної території)

Назаренко ОльгаМиколаївна

6 А

«Наші таланти – рідній школі!»

«Подарунок просто так»

Філоненко Тетяна Петрівна

7 А

«Вчимося бути громадянами» (проекти правового і патріотичного напрямку)

Стрелковська Вікторія Валеріївна

7 Б

«Живи, книго!"» (допомога шкільній і районній бібліотеці)

Мельник Олена Іванівна

8 А

«Небайдужі» (волонтерський загін)

Полтавська Валентина Олександрівна

9 А

«Ми – не вандали!»

(впорядкування шкільної будівлі)

Майтова Тетяна Миколаївна

9 Б

«Рух - це життя» (музичні переви для малюків)

Колоколова Лідія Михайлівна

10 А

«ЗМІ для школи і громади» (PR менеджмент, створення проекту «Сайту нашої громади»)

Котлярова Віра Кузьмівна

11 А

«Діти - дітям»

(шефські заходи для молодшої школи, дитячих садочків, дитячого будинку)

Михайлова Олена Валеріївна

Участь у цих і багатьох інших заходах сприяє формуванню в учнів таких важливих якостей, як патріотизм, повага, милосердя, співчуття, небайдужість до проблем інших людей, відповідальність за майбутнє і розуміння того, що вони самі створюють це майбутнє.

Під час повторного анкетування більшість опитуваних відмітили позитивні зміни і відзначили готовність брати особисту участь у шкільних проектах. Батьки активно допомагають під час проведення екскурсій, шкільних заходів, волонтерських акцій (збір вторинної сировини, поповнення бібліотечного фонду, допомога учасникам АТО, тощо), зустрічаються з учнями під час виховних годин, проводять профорієнтаційні майстер-класи, активніше відвідують лекції батьківського всеобучу «10 помилок хороших батьків». Зріс також і обсяг спонсорських внесків батьків.

Проміжні результати трансформації школи у громадсько активну:

• підвищення рівня інформованості батьків та їх участі у навчально-виховному процесі;

• підвищення авторитету школи серед батьків, збільшення потоку учнів до першого класу;

• розширення партнерських стосунків;

• зміцнення позицій громадянської освіти та виховання в учбовому процесі( відкриття гуртка для учнів 7-8 класів «Вчимося бути громадянами», іспит за вибором у 9 класі - «Правознавство»);

• зацікавленість учнів у активізації шкільного життя, роботи самоврядування;

• розширення діяльності волонтерського загону (зростання кількості волонтерських акцій).

Висновки

Наш заклад і в подальшому буде використовувати технологію самооцінювання за Міжнародними стандартами діяльності школи тому , що це допомагає вивчати громадську думку, системно планувати роботу школи, визначати пріоритети майбутніх дій.

Поради

Найважче в перетворенні школи у громадсько активну – це підібрати команду активних, ініціативних людей. Не тільки вчителів, а й учнів, батьків, партнерів.

Презентуйте перед громадою кожен свій успіх, навіть найменший! Це додасть Вам віри в себе і сили рухатись далі.

Детальну інформацію про діяльність школи можна отримати на нашому сайті http://school205.edukit.kiev.ua/ , а також на сайті «Он-лайн база даних громадсько активних шкіл України» http://www.gash.ussf.kiev.ua/ru/content/ і на Сайті НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій ІППО КУ ім.. Б. Грінченка http://www.slideshare.net/ippo-kubg/ss-27803595

Говрас Валентина, президент дитячо-юнацької організації «Едельвейс»

« Шкільна культура ГАШ полягає в тому, аби запалити в учнів бажання бути інноваційними, творчими та активними.

За час участі в експерименті впевненіше стало проявляти себе учнівське самоврядування. Більш відповідальним відчув себе шкільний актив. Адже за кожне рішення і кожний результат він має звітуватись перед президентами класів, класними колективами. Якщо раніше учні були виконавцями ідей дорослих, то останнім часом вони все частіше виступають ініціаторами і організаторами. Так кожен класний колектив протягом року відповідає за той чи інший шкільний захід. І саме від лідерської команди класу залежить, наскільки творчо і цікаво він пройде, чим саме стане корисним для всіх.

Також кожен клас працює над одним соціальним проектом, залучаючи до його реалізації учнів школи, батьків, педагогів, громадські організації. Таким чином учні вчаться визначати проблему, шукати шляхи її реалізації, формулювати і відстоювати свою точку зору, працювати в команді, досягати мети.

Щотижня проходять оперативні наради президентів класів, де «звіряється курс», конкретизуються завдання, визначаються терміни. А щомісяця підводяться підсумки участі класних колективів у шкільному житті. Відновилась шкільна преса, оскільки і тем для освітлення чимало, і кількість самих журналістів зросла.

Все більше учнів бере участь у волонтерському русі, до якого , до речі, активно залучаються батьки, вчителі, мешканці шкільного мікрорайону.

Приємно відчувати , що ми, учні, дійсно є партнерами дорослих у багатьох справах».

Дулицька Марія Сергіївна, голова батьківського комітету школи.

«Те, що школа бере участь в експерименті, ми помітили одразу. Процес управління школою наблизився до батьків: це виявляється і в звітах адміністрації школи перед батьківським комітетом, і в батьківських конференціях, і батьківському всеобучі, який став проходити більш активно у дружній позитивній атмосфері, і в залученні батьків до проведення шкільних заходів.

Ми відчули, що до нашої думки прислухаються, наші пропозиції враховують в управлінні школою. Звичними стали анкети-опитування батьків. І якщо спочатку ми недостатньо серйозно ставилися до їх заповнення, то останнім часом змінили свою думку, оскільки помітили, що результати цих досліджень вивчаються, наші відповіді на поставлені запитання є своєрідним аналізом, оцінкою діяльності школи, а пропозиції враховуються».

Кiлькiсть переглядiв: 259

Коментарi